Протягом історії на території техаського міста Даллас неодноразово проходили масштабні мітинги та протести. Ці події були формою вираження голосу міського населення, рушійною силою на шляху до необхідних змін. Масові акції нагадували про єдність та силу містян, адже таким чином вони висловлювали своє невдоволення, а також намагалися захистити свої права. Далі на dallas-yes.
Чому далласці поколіннями відстоюють свої права?
Загалом американці поколіннями відстоюють свої права з багатьох причин. Серед них є й історичні, і культурні, і політичні передумови. Сполучені Штати Америки виникли як країна, якій вдалося здобути незалежність від британського правління шляхом революції. Тому ідея свободи та право на протест закладене серед населення з давніх-давен. Рівні права також закріплені на законодавчому рівні країни.
Крім того, у пошуках свободи до країни приїхали мільйони іммігрантів. Вони налаштовані вперто боротися за свої інтереси до кінця, адже колись їхні пращури обрали шлях незалежності. Особливих масштабів набувають протести темношкірого населення. Десятки років афроамериканці потерпали через расову дискримінацію, яка була закріплена як у правових, так і в соціальних структурах.
І хоча за багато років боротьби суспільство все ж таки досягло значного прогресу, іноді й досі виникають такі ситуації, коли жителі великих та маленьких американських міст змушені об’єднуватися та виходити на вулиці задля досягнення спільної мети.
Марш на підтримку Сельми
14 березня 1965 року в Далласі пройшов один із наймасштабніших маршів за всю історію міста. Захід став лише частиною ширшого руху за громадянські права в Сполучених Штатах Америки, що проходив у ті роки.
Марш, що пройшов в Далласі, був відповіддю на криваві репресії, що відбулися 7 березня 1965 року в Алабамі під час Маршу з Сельми до Монтгомері. Того дня мирних демонстрантів у місті Сельма, що мирно виступали за права темношкірого населення, жорстоко розігнали правоохоронні органи. Поліціянти використовували сльозогінний газ та поліційні кийки для того, щоб досягнути своєї мети. Ці події викликали хвилю обурення серед американців. Тому буквально за декілька днів у багатьох містах Сполучених Штатів почали проходити акції солідарності. Не винятком став і Даллас.
Марш на підтримку Сельми далласці провели для того, щоб висловити свою солідарність з іншими активістами. Участь в заході брали як представники меншин та релігійних груп, так і небайдужі американці. Всі разом вони пройшли центральними вулицями міста, тримаючи в руках плакати.
У результаті, ці події вплинули на уряд країни. У 1965 році було прийнято Закон про виборчі права, який повністю заборонив дискримінацію у виборчих процесах.
Протест через убивство Джорджа Флойда
Наприкінці травня 2020 року жорстокість правоохоронців знову змусила мешканців Далласа почати протест. Цього разу низка заворушень почалася після гучного вбивства 46-річного афроамериканця Джорджа Флойда, що сталося 26 травня в Міннеаполісі. Під час затримання темношкірого чоловіка офіцер поліції Дерек Шовін тривалий час спирався на його грудну клітину, через що той задихнувся. Ці події спричинили масштабні соціальні наслідки.
Майже тисяча далласців зібралася перед відділом поліційного управління зранку 29 травня. Спочатку активісти виступали з промовами, а потім розділилися на дві групи. Перша група вирушила до міської ради, а друга – до міжштатної траси. Щоб сповільнити правоохоронців, які намагалися зупинити протестувальників, демонстранти розбивали вікна, грабували заклади та чинили інше беззаконня. Поліціянти, своєю чергою, застосовували проти них сльозогінний газ. Не нехтували й стріляти гумовими кулями. Мер Далласа Ерік Джонсон спочатку підтримував протестувальників, зокрема й тому, що він сам афроамериканець. Проте він виступав за мирні дії. Тому коли мер дізнався про вандалізм та численні пограбування, був вимушений стати на сторону правоохоронців.
Загалом під час протесту через убивство Джорджа Флойда Департамент поліції Далласа звинуватив у злочинах понад 600 містян, але зрештою більшість справ була закрита. Деякі активісти не порушували закон, а також були доволі відомими міськими лідерами думок.
Марш за права жінок та Марш за життя
20 січня 2018 року в Далласі пройшов Марш за права жінок. Проте деякі активісти свої дії пов’язували не з традиційною ходою, присвяченою фемінізму, а з 45 річницею гучної справи Джейн Роу.
У 1969 році Джейн Роу завагітніла третьою дитиною та хотіла зробити аборт, проте через те, що аборти в штаті Техас були незаконними, їй відмовили. Декілька років свого життя жінка присвятила тому, щоб знайти гарних адвокатів, які були б готові довести те, що вона права. Рішення суду з приводу її справи було одним із найбільш суперечливих у Сполучених Штатах. У результаті Джейн Роу виграла судовий процес. І хоч більшість американців була рада узаконенню абортів, деякі продовжували виступати проти цього.
Виходить, що 20 січня небайдужі містяни розділилися на дві групи. Перша, що брала участь в Марші за права жінок, відзначала досягнення представниць прекрасної статі. Ця група своїми діями закликала до рівноправності, справедливості та висвітлення проблем. Хода активістів розпочалася біля методистської церкви Святого Павла. Друга група, що називала свої дії Маршем за життя, виступала за права ненароджених дітей, а також підтримувала ті сім’ї, що з тих чи інших причин втратили дітей. Їхня хода тривала від собору Божої Матері Гваделупської та до Федерального суду Ерла Кабелла.
Загалом учасниками Маршу за права жінок та Маршу за життя стали декілька тисяч далласців.
Протест навколо Dallas Black Dance Theatre
Протест навколо театру Dallas Black Dance Theatre розгорівся через скандальне звільнення 10 танцюристів. Спочатку справа була локальною, адже стосувалася тільки певної команди театральних діячів, проте вона дуже швидко набрала обертів та стала справжнім політичним конфліктом.
У травні 2024 року команда з 10 танцюристів, що працювала в Dallas Black Dance Theatre, вирішила створити профспілку. Але керівництво театру відреагувало абсолютно непередбачувано – звільненням. За словами директора Dallas Black Dance Theatre, причиною звільнення працівників стало те, що вони порушили контракт однією з провокаційних публікацій на офіційній сторінці театру. Проте спільнота розцінила ці дії, як спробу зупинити їхні профспілкові зусилля. Оскільки далласці загалом дуже демократичні, тому вони завжди готові боротися до останнього за свої права.
Національна рада з трудових відносин Сполучених Штатів Америки висунула офіційну скаргу проти Dallas Black Dance Theatre. Театр звинуватили в залякуванні працівників, а також в порушенні трудового законодавства. Не залишилася осторонь цієї ситуації й міська рада міста. Вона схвалила рішення з приводу тимчасового припинення фінансування театру. У зв’язку з цим Dallas Black Dance Theatre ризикує не отримати чергову виплату в розмірі 248 000 доларів.
Виявилися небайдужими до конфлікту й звичайні містяни. Протест біля театру вони влаштували для привернення уваги до умов праці та до проблеми низьких заробітних плат загалом.
Джерела: