Пандемія грипу 1918 року стала найсмертоноснішою в історії, оскільки забрала життя близько 50 мільйонів людей у всьому світі. Спочатку, коли навесні з’явилися перші випадки вірусу, він не здавався особливо небезпечним. Але вже через пів року почали діагностувати інший, набагато смертоносніший штам, який спричиняв стрімку загибель інфікованих. Люди помирали протягом кількох днів або навіть годин після появи перших симптомів. Далі на dallas-yes.
Оскільки вакцини проти цього грипу тоді ще не існувало, влада намагалася стримати поширення інфекції через заходи громадської безпеки. Людей закликали уникати масових скупчень та носити маски, проте, на жаль, навіть це не змогло зупинити поширення вірусу.
Перші випадки іспанського грипу в Далласі
24 вересня 1918 року національна преса тільки почала висвітлювати тему епідемії грипу, що зростала на Східному узбережжі США. Офіцер охорони здоров’я Далласа лікар А. В. Карнс попередив місцевих жителів про те, що хвороба неминуче дійде і до їхнього міста. У той час у Camp Logan, що знаходився поблизу Х’юстона, вже було зафіксовано близько 700 випадків захворювання серед військових. Через величезну кількість хворих та погані умови в місцевих лікарнях там навіть довелося створювати тимчасові госпіталі. Крім того, поодинокі випадки вже фіксували й в інших містах штату Техас. До прикладу, у військовому таборі Camp Bowie у Форт-Верті.
Всупереч невтішним новинам, Карнс не вважав новий вірус особливо небезпечним і порівнював його зі звичайним грипом. Він радив містянам дотримуватися основних заходів профілактики: більше бувати на свіжому повітрі, уникати натовпів і вчасно звертатися до лікаря при перших симптомах. А видання The Dallas Morning News у цей час опублікувало статтю, в якій було написано, що загроза епідемії перебільшена.
Проте вже за кілька днів у Далласі зафіксували перші п’ять випадків грипу серед цивільного населення. У зв’язку з тим, що хвороба поширювалася, медики запровадили обмеження в місцевих військових таборах, щоб зберегти від грипу принаймні військових. У авіаційному концентраційному таборі Camp John Dick всіх новоприбулих курсантів відправляли на карантин, а у Camp Bowie солдатам заборонили збиратися в театрах, більярдних залах та навіть на танцях.
До 27 вересня кількість офіційно зафіксованих випадків іспанського грипу в Далласі зросла до 15. Але через те, що не було суворої вимоги повідомляти про симптоми, місцеві лікарі припускали, що реальна кількість заражених була вчетверо більшою.
Парад Liberty Loan та перший летальний випадок у місті
Байдужість та некваліфікованість офіцера охорони здоров’я Далласа призвели до того, що 28 вересня у центрі міста пройшов парад Liberty Loan. Участь у ньому взяли приблизно 5 000 цивільних осіб і 2 500 військовослужбовців. На заході містяни виступили за підтримку Fourth Liberty Loan campaign. Активісти співали пісню For Your Boy and My Boy та рухалися одним із найбільших кварталів міста. Однак наслідки параду Liberty Loan виявилися плачевними.
До 3 жовтня в Далласі вже було зареєстровано 119 випадків іспанського грипу. І знову ж таки лікарі припускали, що тоді реальна кількість інфікованих була значно вищою. Першим померлим внаслідок хвороби містянином став 15-річний Пірпонт Болдерсон. 30 вересня хлопчик помер у St. Paul’s Hospital.
Після цих подій місцеві госпіталі почали ізолювати пацієнтів, а благодійна дитяча лікарня Dallas Baby Camp вирішила зачинити свої двері для звичайних відвідувачів. Епідемія іспанського грипу також підкосила 20 волонтерів Червоного Хреста, які працювали на залізничній станції Union Terminal.
Попри стрімке погіршення ситуації, лікар А. В. Карнс все одно утримався від запровадження жорстких карантинних заходів та рекомендував просто не відвідувати місця з незадовільними санітарними умовами.
Введення карантинних обмежень в Далласі через спалах грипу
Оскільки офіцер охорони здоров’я Далласа тривалий час не міг вжити необхідних заходів, йому на допомогу прийшли інші небайдужі до життя далласців люди. Джордж У. Сіммонс, директор Південно-Західного відділу Червоного Хреста, розпочав мобілізацію волонтерів та пошуки ресурсів для боротьби з епідемією. Не залишився осторонь і Dallas County Nurses’ Registry, тому намагався залучити якомога більше кваліфікованих медсестер. За допомогою зверталися до студенток, пенсіонерок та приватних медсестер. У підвалі Parkland Hospital підготували ізоляційне відділення для найскладніших хворих.
9 жовтня мер Далласа Джозеф Ерл Лотер скликав засідання ради охорони здоров’я. На засіданні учасники дійшли згоди щодо того, що лікарям потрібно обов’язково звітувати про всі випадки грипу. Крім того, домовилися про початок просвітницької роботи серед населення. Проте щодо більш жорстких заходів думки розділилися. Деякі лікарі наполягали на негайному закритті всіх громадських місць, а інші вважали це рішення передчасним.
10 жовтня мер видав наказ про закриття всіх театрів і розважальних закладів, однак школи залишили відкритими. Водночас Карнс доручив дезінфікувати громадський транспорт і обмежити кількість пасажирів. 12 жовтня, попри позицію ради охорони здоров’я, Джозеф Ерл Лотер самостійно розпорядився закрити всі школи та церкви. На той момент у місті було вже 2 719 підтверджених випадків іспанського грипу.
Крім карантинних заходів, міська влада організувала масштабну санітарну кампанію. Дітей-скаутів залучили до прибирання вулиць, а жінок закликали прибирати у домівках.
Під час спалаху грипу найбільше постраждали вразливі верстви населення. Через расові упередження темношкіре населення міста майже не мало доступу до медичної допомоги. Для догляду за ними була призначена спеціальна медична сестра. Аналогічна ситуація склалася й серед тих містян, що мали мексиканське походження.
Масштаби спалаху іспанського грипу в Далласі
Визначити те, наскільки масштабними виявилися наслідки іспанського грипу для Далласа, дуже складно. Хоча з 27 вересня лікарі мали повідомляти про випадки захворювання, відповідний закон набув чинності лише 12 жовтня. Через цей короткий часовий розрив багато випадків залишилися незадокументованими, а, отже, зникли назавжди.
Ще одна проблема полягає у тому, що нашим сучасникам не вистачає детальної офіційної статистики. На відміну від інших міст, які у своїх звітах за 1918 рік детально аналізували перебіг епідемії, влада Далласа приділила їй мінімальну увагу. З невідомих причин більший акцент зробили на віспі, малярії та на проблемі якості харчових продуктів. Єдиний точний показник – це загальна кількість смертей в Далласі від грипу та пневмонії у період з травня 1918 до травня 1919 року. Вона складає 813 випадків.
Деякі дані можна знайти в місцевій пресі, хоча вони також доволі суперечливі. 13 грудня видання The Dallas Morning News повідомило про 286 смертей від грипу чи пневмонії з 1 жовтня на 100 000 мешканців, але вже за декілька днів воно опублікувало зовсім інший показник – 250 смертей на 100 000 мешканців.
Але навіть враховуючи той факт, що дані дуже відрізняються, Даллас пережив епідемію легше, ніж більшість американських міст. Місто постраждало менше, ніж інші південні міста США такі як, наприклад, Новий Орлеан або Бірмінгем.
Джерела:
- https://www.influenzaarchive.org/cities/city-dallas.html?fbclid=IwAR1s4E5x7HvQmSmW93H8QoCSNWxTC1L-wf4jaYwnaSxg8B3jTalMFt8CPWU#
- https://oakcliff.advocatemag.com/2020/03/heres-how-dallas-managed-the-1918-flu-pandemic/
- https://stacker.com/stories/texas/dallas/how-dallas-fared-during-1918-spanish-flu-pandemic