Історія Далласа пройшла тривалий шлях від невеликої торгової точки вздовж річки Трініті до одного з найбільших і найвпливовіших міст Сполучених Штатів Америки. Розвиток міста почався наприкінці XIX століття, коли прокладення залізниці перетворило Даллас на регіональний центр торгівлі та сільського господарства. Далеко не останню роль відіграло і відкриття у місті штаб-квартир найбільших нафтових компаній штату Техас. Детальніше про історію Далласа читайте далі на dallas-yes.
Заснування міста
У листопаді 1841 року Даллас заснував Джон Нілі Браян. Чоловік оселився на східному березі річки Трініті біля природного броду, який був зручним місцем для торгівлі. Це перехрестя старих індіанських шляхів було найкращим місцем для переправи на багато миль навколо.
Однак Браян не знав, що Texan Land and Emigration Company вже передала ці землі у власність до St. Louis, яку тоді очолював Вільям Пітерс. Згодом Джон Нілі Браян узаконив свої права на землю, а завдяки Peters Colony до регіону почали прибувати перші поселенці.
У 1844 році Дж. П. Дюма зробив офіційне планування новоствореного міста. Він поділив територію Далласа на квартали і вулиці. Походження назви міста достеменно й досі невідоме. З цього приводу історики мають кілька версій: місто могли назвати на честь віцепрезидента США Джорджа Далласа, його брата-командора флоту Олександра Далласа або ж одного з перших поселенців Джозефа Далласа.
Коли у 1846 році було створено округ Даллас, місто тимчасово стало його адміністративним центром. У 1850 році місцеві жителі проголосували за те, щоб зробити цей статус постійним. У 1856 році Даллас офіційно отримав статус міста, а його першим мером став Семюель Б. Прайор.
Прокладення залізничного сполучення через Даллас
Поштовхом до розвитку будь-якого міста завжди була якість його транспортного сполучення. Не винятком став і Даллас.
Спочатку для різного виду перевезень місцеве населення активно використовувало річку Трініті. Але багатьом цей варіант не подобався, адже був незручним. Тому даллаські підприємці вирішили розв’язати цю проблему. У 1872-1873-х роках для прокладення залізничного сполучення через місто були залучені два великих залізничних сполучення: Houston and Texas Central та Texas and Pacific.
Зручне розташування міста допомогло йому стати головним центром перевезення місцевої продукції на північ та схід, де були великі заводи. Основною культурою регіону стала бавовна, а її головний ринок розташовувався на Elm Street у Далласі. Крім того, Даллас став світовим центром торгівлі шкірою та виробами з буйволячих шкур. Купці, які відкривали магазини вздовж залізниці, згодом осідали в місті та розвивали тут свій бізнес.
До 1880 року населення міста зросло більш ніж утричі й досягло 10 385 осіб.
Розвиток банківської справи та інших галузей
Наприкінці XIX століття банківська справа та страхування стали одними з найважливіших галузей в місті. Впливовими постатями, що увійшли до історії міста завдяки цій справі, стали Вільям Генрі Ґастон, Вільям Л. Кабелл і Дж. Т. Трезевант. Завдяки тому, що бізнесмени цікавилися розвитком міста, вони започаткували Державний ярмарок штату Техас, організували торгову раду, заснували торгівельну біржу і т. д. Кожна з їхніх ініціатив була спрямована на те, щоб сприяти створенню сприятливого ділового клімату в місті.
У 1881 році в Далласі з’явилися телефони, а у 1882 році – електроенергія. Крім того, також у цей час почали виходити кілька щоденних газет, серед яких найбільшими були The Dallas Morning News (1885) та The Dallas Times Herald (1888).
Проте не завжди все було так ідеально. Через три роки після анексії сусіднього міста Іст-Даллас та після національної фінансової кризи, п’ять банків та кілька промислових підприємств зазнали банкрутства. Ціни на бавовну впали до менш ніж п’яти центів за фунт, і лише 62 нових виробничих підприємства було створено в місті в 1890-х роках. Криза також позначилася і на профспілковому русі, який тільки почав організовуватися. У 1899 році American Federation of Labor надала місту статут Trades Assembly. Одним із головних пунктів цієї асамблеї було впровадження восьмигодинного робочого дня та заборона на звільнення працівників, які були членами профспілки.
Даллас як лідер нафтової промисловості штату Техас
Незважаючи на початок Великої депресії, у 1930-х роках нафтова промисловість в Далласі тільки почала процвітати.
У 1930 році Колумбус Маріон Джойнер знайшов нафту за 100 миль на схід від Далласа, в містечку Кілгор. Це започаткувало нафтопромисловий бум у Східному Техасі, що став частиною великого нафтового буму всього штату Техас.
Даллас швидко став фінансовим центром нафтопромисловості Техасу та Оклахоми. На початку 1931 року десятки нафтогазових компаній або переїхали до Далласа, або були створені тут. Банки почали видавати кредити на розвиток нафтових родовищ, тому Даллас став фінансовим центром для всіх нафтових родовищ у Панхандлі, Перміанському басейні, Східному Техасі, на узбережжі Мексиканської затоки та в Оклахомі.
Ці події змусили принаймні на деякий час відкинути думки про Велику депресію. З середини 1931 року падіння цін і перевиробництво негативно вплинули на економіку міста. Тоді у місті залишилося без роботи понад 18 000 далласців. До початку політики “Нового курсу” містяни буквально працювали за їжу.
Зростання промислового центру Далласа
До початку Другої світової війни Даллас вважався незначним виробничим центром Сполучених Штатів Америки. Трьома провідними галузями промисловості вважалися харчова промисловість, виробництво одягу, поліграфія та видавництво. Під час війни, коли з’явилася потреба у відкритті нових підприємств на кшталт North American Aviation, кількість робочих місць зросла до 75 000. У 1945 році місто пережило великий економічний бум, схожий на той, який стався після відкриття залізничного сполучення. Щодня в Далласі відкривалося по 5 нових підприємств, а кожного місяця – по 13 нових заводів.
Цей економічний підйом призвів до значного зростання населення міста. Кількість охочих переїхати жити до міста, в якому є стабільна робота, стрімко зростала. До 1950 року кількість жителів Далласа досягла понад 430 000 осіб. У 1950-1960-х роках місто стало одним із чотирьох найбільших технологічних центрів США. До прикладу, значно сприяла розвитку економіки компанія Texas Instruments.
До того ж у 1957 році двоє місцевих підприємців Траммелл Кроу та Джон М. Стеммонс відкрили великий торговий центр для меблів. Серед наших сучасників він відомий під назвою Dallas Market Center. Цей торговий центр вважається найбільшим у світі гуртовим торговим комплексом, в якому можна придбати все для дому та особистого користування. Цей проєкт став важливим кроком для покращення міста.
Багатокультурне населення міста
Завдяки усім вищеперерахованим подіям населення Далласа значно збільшилося: від 679 684 у 1960 році до 844 401 у 1970 році. А з 1980 по 1990 роки воно зросло ще на 100 000 осіб. Цей процес супроводжувався зростанням етнічного різноманіття міста, адже за переписом 1990 року 47,67% населення становили світлошкірі американці, 28,88% – афроамериканці, 20,88% – іспаномовні, 2,18% – азійці, і 0,48% – індіанці.
Джерела: