До 1940 року населення Далласа налічувало майже 295 000 осіб. Коли після початку Другої світової війни більшість країн та міст майже повністю перейшли на військове виробництво, змін зазнала й промисловість Далласа. Робоча сила містян була спрямована на реалізацію потреб армії. Так, наприклад, у 1942 році завод “Форд Мотор” почав випускати виключно джипи та військові вантажівки. А у 1943 році у місті було засновано Південно-Західну медичну школу Техаського університету, де готували майбутніх військових медиків. Далі на dallas-yes.
Виробництво авіації
Під час Другої світової війни почався період найвищого розвитку промисловості Далласа. Про це свідчить поява декількох масштабних авіазаводів, що були побудовані за лічені місяці. Містяни, що ще зовсім нещодавно й гадки не мали, як працювати на подібних підприємствах, мали чудові показники продуктивності. Америкою поширювалися листівки, в яких можна було побачити всю гордість за авіавиробництво Далласа.
За роки Другої світової війни на території комплексу оборонних сил Гранд-Прері було побудовано понад 2 000 житлових споруд, в яких розміщували робітників підприємства та пілотів. Місцевих льотчиків, що проживали на території Гранд-Прері, почали називати “Air Hog”. Вони були настільки віддані своїй справі, що “жили, щоб літати”.
Працьовитість показали й робітники, кількість яких у квітні 1944 року складала майже 39 000 осіб. Часто вони працювали одразу три зміни поспіль, що тривали по 8 годин. Виходить, що цілу добу вони були на ногах! Завдяки надлюдським зусиллям з-під конвеєрів Гранд-Прері вийшло 20 000 літаків. Серед них були найшвидші та найважливіші для армії винищувачі: AT-6 Texan, P-51 Mustang та інші. В середньому щомісяця стіни комплексу Гранд-Прері виготовляли 728 літаків. Цей показник був найкращим за всю історію США. Як до початку Другої світової, так і після.
Діяльність заводу “Форд Мотор”
Власники заводу “Форд Мотор” відмовлялися від допомоги армії до того моменту, поки США не вступили у Другу світову війну. Раптове бомбардування Перл-Гарбора 7 грудня 1941 року змусило їх переглянути свою позицію. В медіа з’явилися оголошення про те, що майже 100 000 робітників на всіх підприємствах “Форд Мотор” щоденно будуть працювати над створенням механізмів, що будуть винищувати ворогів. Тому вже на початку лютого 1942 року “Форд Мотор” повністю перевели своє виробництво на потреби військових. На заводі “Форд Мотор” у Далласі виготовляли джипи та вантажівки. Переважно це були G8T та GT8A. Крім того, їхні підприємства в інших містах почали виробляти генератори, танки, літаки та бомбардувальники. У результаті завод займав третє місце за вартістю виробничих контрактів серед інших підприємств, що діяли під час Другої світової війни.
До кінця війни “Форд Мотор” у Далласі випустив понад 270 000 джипів, 6 000 вантажівок, 27 000 двигунів. Також додатково вони займалися виробництвом різноманітних деталей, гарматних установок, верстатів. Але, дивлячись на ситуацію з боку звичайних працівників, можна було помітити багато недоліків у налагодженні робочого процесу. Всі найближчі кімнати та будинки, що можна було зняти в оренду, були зайняті. Більшість чоловіків та жінок були вимушені добиратися на роботу автобусами. А після багатогодинної зміни це здавалося ще тим випробуванням. Тому багато робітників залишали завод не відробивши й місяця.
Держава оцінила роль підприємства у наближенні перемоги США та їхніх союзників у Другій світовій війні, а тому у 1944 році його було нагороджено відзнакою “За відмінні заслуги” від Американського легіону.
Підготовка військових медиків у Південно-Західній медичній школі Техаського університету
Велика війна змусила стати на воєнні рейки й медицину. Традиційна сфера охорони здоров’я почала працювати над розвитком медичної промисловості. В пріоритеті стали ті галузі, що були спрямовані на вироблення лікарських засобів, перев’язувальних матеріалів, медичної техніки. Відповідно зріс попит на фахівців, що здобули спеціальну освіту. У Далласі підготовкою медичних працівників під час Другої світової війни займалися у Південно-Західній медичній школі Техаського університету. Саймон Флекснер, американський науковець у сфері медицини, відзначив її єдиною, що відповідала загальнонаціональним стандартам.
Заняття майбутнього медичного персоналу проходило у військових будівлях, що розташовувалися поруч з Парклендською лікарнею. На навчання приїжджали члени навчального підрозділу восьмого військового командування армії США. Зазвичай студентів третього та четвертого курсу вже зараховували до військовослужбовців. Протягом усієї війни була гостра нестача тих, хто мав базові знання з медицини міг долучитися хоча б до виробництва медичного обладнання. Тому часто студентам не давали можливості пройти повноцінний курс навчання, бо одразу розподіляли за військовими частинами.
Але період розквіту Південно-Західної медичної школи Техаського університету повністю припав на роки Другої світової війни. Вже у 1968 році декан навчального закладу оголосив про необхідність у його додатковому фінансуванні.